Фіскальна політика - це політика, яка регулюється урядом шляхом зменшення або збільшення державних доходів або витрат. Метою фіскальної політики є вплив на рівень національного доходу та покращення стану економіки за допомогою податкового регулювання.
Існує ще кілька визначень фіскальної політики. Деякі кажуть, що ця політика є політикою, яка регулює державні витрати та доходи з метою покращення економічних умов. З іншого боку, є ті, хто визначає фіскальну політику як політику, яка використовується урядом для спрямування економіки країни в кращу сторону.
Подібно до монетарної політики, фіскальна політика також має свої типи, ролі, інструменти та функції. Давайте обговоримо в цій статті.
(Читайте також: Грошово-кредитна політика: типи, ролі та інструменти)
Види фіскальної політики
На думку команди Adiwiyata, існує кілька видів фіскальної політики.
- Управління бюджетом: Це форма державної політики щодо витрат, оподаткування та позик з метою створення стабільного та стабільного економічного стану.
- Функціональний бюджет фінансування: у формі державної політики, яка спрямована на регулювання державних витрат шляхом перегляду впливу прямих доходів та зусиль для збільшення можливостей працевлаштування.
- Автоматична стабілізація бюджету: державна політика, спрямована на регулювання державних витрат, враховуючи витрати та переваги різних програм з метою економії.
- Бюджетний дефіцит: Урядова політика регулює бюджетну систему таким чином, щоб витрати були більшими, ніж доходи.
- Збалансований бюджет: Реалізований державний дохід дорівнює сумі реалізованих державних витрат або витрат.
- Надлишок бюджету: уряд не витрачає дохід на витрати, тому це збільшить державні заощадження.
Роль фіскальної політики
У світі фіскальна політика має кілька ролей, які необхідно виконувати.
1. Зниження рівня інфляції
Зменшення інфляції було досягнуто шляхом відкладення або скасування поточних державних проектів щодо зменшення валютного обігу.
2. Збільшення валового внутрішнього продукту
Це досягається за рахунок стимулювання державного виробництва товарів і послуг за рахунок збільшення витрат або збільшення державних трансфертів.
3. Зниження рівня безробіття
Це завдання виконується шляхом здійснення державних проектів розвитку з тим, щоб уряд міг створити нові робочі місця з метою зменшення безробіття.
4. Збільшення доходів громади
Поліпшення можна зробити шляхом створення нових вакансій в процесі розробки проектів та набору людей на роботу.
5. Підвищення економічної стабільності
Підвищення стабільності в розпал нестабільності можна зробити, щоб зменшити вплив міжнародних циклічних коливань.
6. Добробут громади
Збільшити добробут громади можна шляхом регулювання податкових витрат, витрат та управління боргом, щоб громада була процвітаючою.
Інструменти фіскальної політики
Для досягнення своїх цілей фіскальна політика проводиться з використанням різних інструментів.
1. Збалансований бюджет
Збалансований бюджет видатків відноситься до бюджету, який пристосований до обставин чи економічних умов. Це призначено для того, щоб у довгостроковій перспективі бюджет можна було збалансувати. У разі економічної нестабільності використовуватиметься дефіцитний бюджет, тоді як надлишковий - у часи інфляції.
2. Автоматична стабільність бюджету
Автоматична бюджетна стабільність, а саме акцент на державних видатках, має бути корисним і мати відносні витрати на різні програми.
3. Управління бюджетом
Це означає, що взаємозв'язок між державними витратами та податковими надходженнями безпосередньо використовується для зменшення економічної нестабільності шляхом коригування бюджету.
4. Функціональне фінансування
Це фінансування стосується державних витрат, які регулюються, щоб уникнути прямого впливу на національний дохід. Його основна мета - збільшити можливості працевлаштування.
Функція фіскальної політики
Функція фіскальної політики регулюється Законом № 17 пункту 2003 статті 3, параграф 4, що стосується державних фінансів, а саме функції влади, планування, нагляду, розподілу, стабілізації та розподілу.
Авторитетна функція це коли державний бюджет стає орієнтиром для пошуку доходів та витрат на відповідний рік.
Функція планування відноситься до того, коли державний бюджет стає основою для управління при плануванні бюджету на відповідний рік.
Наглядова функція - це коли державний бюджет стає орієнтиром для оцінки того, чи відповідає діяльність державного управління встановленим положенням.
Функція розподілу, тобто коли державний бюджет виділяється з метою зниження рівня безробіття та марнотратства ресурсів, а також підвищення ефективності та результативності економіки країни.
Функція стабілізації, а саме тоді, коли урядовий бюджет стає інструментом підтримки та прагнення до рівноваги в економічних основах.
Функція розподілу, тобто коли державна політика робить бюджетну політику справедливою та з почуттям доцільності.
