Національний дохід - це середня сума доходу, отриманого усіма сімейними домогосподарствами (РТК) у країні. Дохід обчислюється протягом періоду або одного року. Не тільки громадяни, які працюють, також підраховується кількість безробітних.
Національний дохід також є показником, що вимірює рівень розвитку та розвитку добробуту країни. Напрямок, цілі та структуру економіки країни можна побачити з її національного доходу.
Розрахунок цього числа - один із способів оцінки економіки країни. З урахуванням національного доходу уряд може оцінювати ефективність своїх людських ресурсів та вимірювати продуктивність країни.
(Читайте також: Національний дохід на думку експертів)
Існує три способи визначення величини національного доходу, а саме виробничий підхід, видатковий підхід та дохідний підхід.
Метод виробничого підходу
Виробництво - це діяльність, яка створює додану вартість (додану вартість). При обчисленні національного доходу з використанням виробничого підходу необхідно лише розрахувати додану вартість у кожному виробничому секторі. Додана вартість додається з усіх секторів протягом одного періоду. Додана вартість тут стосується різниці між виробничою вартістю (вартістю випуску) та вартістю проміжних витрат (вхідною вартістю), а саме матеріалами, що беруть участь у процесі виробництва, включаючи сировину та допоміжні матеріали.
Міжнародна стандартна промислова класифікація (ISIC) класифікує світову економіку на три сектори, а саме первинний сектор (сільське господарство, тваринництво, лісове господарство, рибальство, видобуток корисних копалин), вторинний сектор (виробництво, електроенергія, вода та газ) та третинний сектор (торгівля, готелі, ресторани, вантажні перевезення, телекомунікації тощо).
Формула доходу з використанням виробничого підходу така.
Y = (P1 x Q1) + (P2 x Q2) +…. (Pn x Qn)
Y = національний дохід
P1 = ціна товару до-
Q1 = тип товару до-
Pn = ціна n-го товару
Qn = n-й тип товару
Метод дохідного підходу
Дохідний підхід складає дохід від різних виробничих факторів, що сприяють виробничому процесу. Весь дохід, отриманий власниками факторів виробництва протягом одного періоду, складається, щоб стати національним доходом.
До виробничих факторів належать праця, капітал, земля та досвід / підприємництво. Кожен фактор виробництва призведе до різного доходу. Прикладами можуть слугувати працівники, які отримують зарплату / заробітну плату, власники капіталу отримують відсотки, власники землі отримують орендну плату, а підприємці отримують прибуток.
Формула розрахунку дохідного підходу така.
Y = r + w + i + p
Y = національний дохід
r = дохід від заробітної плати, заробітної плати тощо.
w = чистий прибуток від орендної плати
i = дохід від відсотків
p = дохід від прибутку компанії / окремого бізнесу
Метод видаткового підходу
Остаточним методом розрахунку є видатковий підхід. Цей підхід здійснюється шляхом складання всіх видатків у різних галузях економіки, включаючи домогосподарства, уряд, компанії, іноземним громадам протягом певного періоду часу.
(Читайте також: Національний дохід, формули для розрахунку ВВП, PNB та інші)
Види витрат кожного економічного суб'єкта різняться, такі як витрати на споживання, інвестиційні витрати, державні витрати, а також витрати на експорт та імпорт. Звідти ми отримуємо таку формулу підходу до витрат.
Y = C + I + G + (X-M)
Y = національний дохід
С = споживання домогосподарства
I = інвестиція
G = державні витрати
Х = експорт
М = імпорт
